ПОРАДИ

Порада від карпатського старця – як почистити своє середовище?

Хто тягне з нас енергію, а хто навпаки – віддає? Цінний досвід сторічного старця із Західної України допоможе визначитися із власним оточенням.

Джерело фото: pixabay.com

– Люди завжди знаходяться у незримих зв’язках одне з одним. Ці ниті різні, мають відмінну енергію та потужність. Навіть якщо з першого погляду здається, що та чи інша людина не має до вас жодного відношення – все одно вона може на вас впливати, – розповів старець.

По його словах, не випадково серед народу виникли образи вампірів-крадіїв духовної енергії і сил. Таких людей не важко розпізнати – з першого погляду вони не проявляють до вас ніякої агресії, чи прискіпливості. Навпаки, можуть виглядати гарно, повними сил, посміхатися і випромінювати впевненість, але ось після спілкування їхнім співрозмовникам стає зле. Головний біль, відчуття спустошеності, роздратування, раптова втома та навіть знижений тиск – кожен реагує по-своєму.

РЕКЛАМА

Знайома така картина? Тоді притча від старця стане в нагоді:

«Зустрівся якось пан на дорозі із купцем – вони радісно привітали одне одного та ніяк не могли розминутися. Купець хотів обігнати пана, але на вузькій дорозі важко поступитися. Широкою посмішкою та улесливими словами почав вмовляти купець пана, аби той відійшов вбік. Так і їхали півдня, чекаючи ширшого шляху, якого не було. Нахвалюючи та підбадьорюючи пана, купець все ж таки вирвався вперед, обідравши колесом візниці бричку пана. Зрештою, пан поступився, але відчуття програшу та образи сповнило його серце, бо він же їхав першим, а виявився останнім, та ще й колесо повело від того удару.

Знітився – чи не догоджав він купцеві стільки разів, чи не йшов йому назустріч, як вони мали спільні справи, а той повівся зухвало, хоча й посміхався та задобрював його словами.

Зовсім розвалився на колесі обід аж став пан посеред степу – а навколо ні душі. Простояв аж до вечора – аж назустріч з міста йшов селянин. Співчутливо поглянув на пана та й допоміг йому відремонтувати віз – не промовивши за весь час ні слова, а наостанок ще й гримнувши, мовляв, чого пан наперед не думає, та сам без супроводу в місто їздить. Селянин пішов, а пан замислився – скільки разів він ображав цього селянина і зухвало дивився на нього з погордою, а той все рівно допоміг – не взявши з нього ні копійки та ще й морально всипавши на горіхи! Від серця в пана відлягло, адже відчув, що навіть у китичній ситуації є ті, хто неочікувано підтримають, не дивлячись ні на що».

Висновок такий – якщо є люди, що тягнуть з нас енергію, то є й такі – які нас лікують. Озирніться і прислухайтеся до власних відчуттів, чи не час почистити коло спілкування?

РЕКЛАМА

Читати далi

Також цiкаво:

Close